Не спроможен мислити –хавай!

Піплс хаває – цікава і популярна фраза. Якщо популярна, значить в ній єсенс. Чому він хаває? Хто і чим його годує? Це запитання дляроздумів, але для більшості це не відомий процес – вони просто хавають…

Що ж ми хаваємо?

Та те що дають. Обирати не доводиться, а більшості воно й не потрібно.Нам всім вже давно набридли розмови про політику, газ, МВФ, Юлю, Вітю, щеякесь… Але кожному з нас так важко стриматись, щоб не почесати язика на одну зподібних тем. Здавалося б в чому проблема, потрібно ж про щось говорити. Апроблема насправді є: теми є насадженими, а оратори, як правило, некомпетентними, саме тому ми готові побити одне одному обличчя за ту ідею, прояку ще вчора нічого не знали.

Янукович стає президентом, прем’єром назначають «поліглота» Азарова, авсі борються проти Табачника і Чорноморського флоту.

В розпалі місцеві вибори і цілком логічним стає те, що студентів, як однуз найактивніших верств суспільства, потрібно викинути за межі корабля – у насз’являється горезвісна постанова 796 «Про затвердження переліку платних послуг,які можуть надаватися державними навчальними закладами».

Невже ні в кого не виникає думки, що це штучна мізансцена, за лаштункамиякої відбувається справжня вистава. Ми перетираємо те, що нам закинули і небачимо справжніх тем і проблем. Так це теж важливо, але у великій шаховійпартії це пішки якими жертвують. Невже ми собаки, щоб хавати те що нам кинулизверху? На що заслуговуємо те й хаваємо…

Чому піплс хаває?

Рівень інтелекту народу попри кількість щорічних дисертацій, дипломіввузів і пафосні виступи падає. Ми всі говоримо про глобальніші проблеми, але неспроможні запропонувати альтернативи чи фахової пропозиції. За таких умовкорисність цих розмови зводиться до нуля. Дані баталії насичені емоціями тапереживаннями, але позбавлені смислів. Нам сказали ЄС –зло. Одже потрібнокричати про те, що це зло? А що це таке, які основні принципи закладені в цеоб’єднання, яка його мета? Більшість не спроможна відповісти на ці запитання,але не можуть втримати язика від спокуси потріпатися, як це добре чи погано.Тисячі студентів протестували проти Табачника чи постанови про платні послуги,але прочитали її одиниці. Хаваємо, бо на більше ми не спроможні: егоїстичні таворожі, розконсалідовані та самодостатні, ліниві та короткозорі…

Хто зацікавлений в тому, щоб людибезвідмовно хавали?

Розділяй і володарюй - ідеальна формула, яка ефективно втілюється вжиття. Коли народ легко можна заткнути черговою, брудною шкарпеткою чиатрибутом білизни, кращого моменту для великих справ не знайдеш. Потрібновкрасти мільйони, давайте махнемо червоною ганчіркою про дерибан 10 тисяч. Влюдей шок і привід поговорити, у «еліти» - грінлайт. Якщо люди озлоблені, їмзнаходять черговий шмат м’яса, на якому вони зганяють свою агресію. Зганяютьагресію, але проблеми лишаються. Народ знову в шоці і опускає руки - «великі мужі»тріумфують…

Як вилізти з цієїпокоробленої від антисанітарії громадської їдальні?

Для того, щоб відновити смакові рецептори в суспільстві необхідні чіткідії, конкретні кроки і пропозиції. Що ж може стати ліками для відновленнявідчуття смаку та покращення зору, стимулом мислити і розвиватись, боротися нез повітряними млинами, а вирішувати проблеми? Жива, інтелектуальна дискусія. Некухонні баталії, а аргументовані протистояння позицій. По відношенню до будьякого питання людина повинна відноситись не схвально чи опозиційно, а перш завсе об’єктивно. Новини в телевізорі не можуть стати причиною схилитись на ту чиіншу сторону. Фраза сусідки – ще не достатня причина для формування позиції.Щоб бути достатньо компетентним для інтелектуального діалогу, фаховим дляприйняття інноваційних рішень, необхідно брати участь у суспільній дискусій.Дискусії з різних тем та сфер, серед різних верств та вікових категорій, боосновною функцією таких дискусій є пробудження народу і просвіта – стимул мислити.Доти доки не ініційована інтелектуальна суспільна дискусія народ продовжуватимецитувати чужі вислови, оперувати чужими аргументами і приходити до чужихвисновків – хаватиме чужий «продукт».

Не всі з нас гурмани, але той хто хоче гідного, не задовольнятиметьсянепотребом.

Якщо ж ми не спроможні прийняти участь в інтелектуальній дискусії, ніхтоза нас не прийме об’єктивне рішення і ми не заслуговуємо нічого більшого, заруїну «незалежної вільної країни».

Якщо жпіпл не спроможний мислити – хай хаває…

Источник: “http://zhzh.info/publ/17-1-0-2870”